31.12.2015 / 08:34

Люблiн на зв`язку (передноворічні враження студентів ФЕФ від Польського Еразмусу)


Завдяки програмі “Польский Еразмус для України” студенти  фінансово-економічного факультету ЧНТУ Дорош Тарас та Рекун Людмила (група Фмаг-101) вже другий семестр поспіль навчаються у Люблінському  Католицькому університеті Іоанна Павла ІІ, що є  престижним не лише в Польщі, але й закордоном. Напередодні новорічних свят  Тарас та Людмила  вийшли з нами на зв'язок, люб’язно поділилися своїми враженнями  про проходження програми академічної мобільності  і відповіли на  запитання декана фінансово-економічного факультету  Ремньової Людмили Михайлівни.

Як Ви оцінюєте рівень бакалаврської освіти в ЧНТУ  з точки зору можливості продовжувати навчання в європейському університеті?
Людмила: Можу сказати що цей рівень є цілком  достатнім, адже зараз я навчаюся на іншій спеціальності «Менеджмент»  і не відчуваю дуже великого браку якихось знань. Є одна складність  - польська мова,  адже я вивчала її лише  один семестр.
Тарас: Скажу відверто, що рівень викладання  в ЧНТУ суттєво  не відрізняється,  а  засвоєння знань повністю залежить лише від старанності і бажання самого студента. А тому з упевненістю можу сказати: наші студенти зможуть без вагань  навчатися на програмах подвійних дипломів та  в магістратурі в  Польщі, єдине, що необхідно — проявити старання у вивченні мови.

Як Вас сприймають польські студенти та викладачі?
Людмила: Викладачі віднеслися до нас з розумінням, багато чого для нас поясняють та розмовляють інколи не дуже швидко.J В основному маємо практичні завдання і тому працюємо в невеликих групах разом з польськими студентами,  поки що проблем у спілкуванні  не виникало.
Тарас: Викладачі сприймають нас як звичайних студентів, а тому ніяких поступок з їхньої сторони, ми, на жаль чи на щастя, не отримуємо. Головною відмінністю польських студентів від українських, яку вдалося відмітити особисто мені, є більша схильність до комунікації і створення дружніх зв’язків. У  спілкуванні домінує щирість, причому завжди можна знайти спільну тему для розмови,  і часто самі поляки виступають ініціаторами.

В чому головна різниця у навчанні в європейському університеті в порівнянні з навчанням в Україні?
Людмила: Дуже великої різниці я не помітила, але можу сказати про значне навантаження польських студентів під час сесії.
Тарас: Здивувала мене також, що найбільш складний час для польських студентів під час навчального семестру припадає на його кінець та сесію. Протягом семестру необхідно лише ходити на заняття, записувати конспект і слухати викладача. В кінці — необхідно здавати проекти, презентації, дослідження, складати екзамени.

Які ваші найбільші враження  від перебування в Польщі?
Людмила: Під час свого перебування в Польщі, як в першому, так і в другому семестрах встигла між навчанням відвідати шість польських міст (найулюбленіші Краків та Гданськ), побувати в Чехії (Прага), Франції (Париж), Німеччині (Мюнхен) та остання подорож була до Італії (Рим). Тому вражень дуже багато!

На що б Ви  звернули студентів молодших  та старших курсах, які  бажають в майбутньому прийняти участь у програмах академічної мобільності?
Тарас: Одразу поділюся з тими, хто має наміри навчатися закордоном — більше уваги приділяйте вивченню мови тієї країни, в якій плануєте вчитися, а також англійської мови як мови міжнародного спілкування. Повірте, що отримати знання мов краще в молодшому віці — тоді відкриваються більші горизонти і можливості. Також хочу, щоб українські студенти не вважали себе другосортними у порівнянні з закордонними: студент і в Африці студент, повірте мені на слово. Ми такі ж самі, як і польські, бразильські, японські, індонезійські, литовські, португальські, французькі студенти (та інші, яких мені довелося зустрічати і з якими я розмовляв особисто). Але дам пораду: докладайте більше зусиль до навчання, вивчайте мови, читайте англомовні академічні посібники, оригінальні книжки відомих авторів, намагайтеся  більше виступати перед аудиторією, але без листочків і допоміжного тексту. Імпровізуйте і творіть!

Які новорічні та різдвяні побажання Ви б передали  українським студентам, викладачам ФЕФ  та всьому колективу університету  польською мовою (звичайно з перекладом)?
Людмила: Як на мене, польська мова дуже схожа часами на українську, тільки з іншими закінченнями в словах. J Поляки завжди говорять дуже короткі побажання та привітання (це моє спостереження J), а тому і я буду лаконічною: wszystkiego najlepszego (усього найкращого) i wesołych świąt (веселих свят)!
Тарас: życzę powodzenia w życiu osobistym, co najważniejsze (бажаю успіхів в особистому житті, що найголовніше), w uczeniu, ale poprawnemu, które rozwija, ale nie zabija inicjatywę (в навчанні, але правильному, такому, що розвиває, а не вбиває ініціативу), nauczyć się doceniać drugiego jak siebie samego (навчитися цінувати іншого, як самого себе), wszystkiego najlepszego co dla siebie życzylibyście (всього найкращого, що б побажали собі).

“Польский Еразмус для України”  – це міжнародна програма співпраці у сфері вищої освіти, що фінансується Європейськю комісією з метою  підвищення мобільності студентів та покращення якості освіти. Завдяки цій програмі студенти  фінансово-економічного факультету ЧНТУ Дорош Тарас та Рекун Людмила (група Фмаг-101) вже другий семестр поспіль навчаються у Люблінському  Католицькому університеті Іоанна Павла ІІ, що є  престижним не лише в Польщі, але й закордоном. Напередодні новорічних свят  Тарас та Людмила  вийшли з нами на зв'язок, люб’язно поділилися своїми враженнями  про проходження програми академічної мобільності  і відповіли на  запитання декана фінансово-економічного факультету  Ремньової Людмили Михайлівни.

Як Ви оцінюєте рівень бакалаврської освіти в ЧНТУ  з точки зору можливості продовжувати навчання в європейському університеті?
Людмила: Можу сказати що цей рівень є цілком  достатнім, адже зараз я навчаюся на іншій спеціальності «Менеджмент»  і не відчуваю дуже великого браку якихось знань. Є одна складність  - польська мова,  адже я вивчала її лише  один семестр.
Тарас: Скажу відверто, що рівень викладання  в ЧНТУ суттєво  не відрізняється,  а  засвоєння знань повністю залежить лише від старанності і бажання самого студента. А тому з упевненістю можу сказати: наші студенти зможуть без вагань  навчатися на програмах подвійних дипломів та  в магістратурі в  Польщі, єдине, що необхідно — проявити старання у вивченні мови.

Як Вас сприймають польські студенти та викладачі?
Людмила: Викладачі віднеслися до нас з розумінням, багато чого для нас поясняють та розмовляють інколи не дуже швидко.J В основному маємо практичні завдання і тому працюємо в невеликих групах разом з польськими студентами,  поки що проблем у спілкуванні  не виникало.
Тарас: Викладачі сприймають нас як звичайних студентів, а тому ніяких поступок з їхньої сторони, ми, на жаль чи на щастя, не отримуємо. Головною відмінністю польських студентів від українських, яку вдалося відмітити особисто мені, є більша схильність до комунікації і створення дружніх зв’язків. У  спілкуванні домінує щирість, причому завжди можна знайти спільну тему для розмови,  і часто самі поляки виступають ініціаторами.

В чому головна різниця у навчанні в європейському університеті в порівнянні з навчанням в Україні?
Людмила: Дуже великої різниці я не помітила, але можу сказати про значне навантаження польських студентів під час сесії.
Тарас: Здивувала мене також, що найбільш складний час для польських студентів під час навчального семестру припадає на його кінець та сесію. Протягом семестру необхідно лише ходити на заняття, записувати конспект і слухати викладача. В кінці — необхідно здавати проекти, презентації, дослідження, складати екзамени.

Які ваші найбільші враження  від перебування в Польщі?
Людмила: Під час свого перебування в Польщі, як в першому, так і в другому семестрах встигла між навчанням відвідати шість польських міст (найулюбленіші Краків та Гданськ), побувати в Чехії (Прага), Франції (Париж), Німеччині (Мюнхен) та остання подорож була до Італії (Рим). Тому вражень дуже багато!

На що б Ви  звернули студентів молодших  та старших курсах, які  бажають в майбутньому прийняти участь у програмах академічної мобільності?
Тарас: Одразу поділюся з тими, хто має наміри навчатися закордоном — більше уваги приділяйте вивченню мови тієї країни, в якій плануєте вчитися, а також англійської мови як мови міжнародного спілкування. Повірте, що отримати знання мов краще в молодшому віці — тоді відкриваються більші горизонти і можливості. Також хочу, щоб українські студенти не вважали себе другосортними у порівнянні з закордонними: студент і в Африці студент, повірте мені на слово. Ми такі ж самі, як і польські, бразильські, японські, індонезійські, литовські, португальські, французькі студенти (та інші, яких мені довелося зустрічати і з якими я розмовляв особисто). Але дам пораду: докладайте більше зусиль до навчання, вивчайте мови, читайте англомовні академічні посібники, оригінальні книжки відомих авторів, намагайтеся  більше виступати перед аудиторією, але без листочків і допоміжного тексту. Імпровізуйте і творіть!

Які новорічні та різдвяні побажання Ви б передали  українським студентам, викладачам ФЕФ  та всьому колективу університету  польською мовою (звичайно з перекладом)?
Людмила: Як на мене, польська мова дуже схожа часами на українську, тільки з іншими закінченнями в словах. J Поляки завжди говорять дуже короткі побажання та привітання (це моє спостереження J), а тому і я буду лаконічною: wszystkiego najlepszego (усього найкращого) i wesołych świąt (веселих свят)!
Тарас: życzę powodzenia w życiu osobistym, co najważniejsze (бажаю успіхів в особистому житті, що найголовніше), w uczeniu, ale poprawnemu, które rozwija, ale nie zabija inicjatywę (в навчанні, але правильному, такому, що розвиває, а не вбиває ініціативу), nauczyć się doceniać drugiego jak siebie samego (навчитися цінувати іншого, як самого себе), wszystkiego najlepszego co dla siebie życzylibyście (всього найкращого, що б побажали собі).

16.12.2015 / 16:50

Студентка ЧНТУ стала учасницею Poznan Study Trip


З 6 по 11 грудня 2015 року International Republican Institute за підтримки уряду Канади організував Poznan Study Trip для найкращих випускників школи політичного лідерства Youth Political Leadership School, де збирались молоді лідери, громадські  активісти та політики. Одним з таких учасників стала Сергієнко Юлія, студентка групи ПІ-121 факультету електронних та інформаційних технологій, яка ділиться отриманим  досвідом:

«Проект ознаменувався насиченим графіком, безліччю корисних зустрічей, величезним об'ємом інформації, досвідченістю спікерів та враженнями від європейського міста – це стало особливістю навчальної поїздки.

Завдяки IRI учасники мали змогу побачити дві сторони польської політики. Відбулися зустрічі з депутатами від політичних партій "Громадянська платформа" та "Право і справедливість". З головою фракції "Громадянська платформа" обговорили питання фінансування політичних партій з державного бюджету. У Польщі політичні партії, представники яких пройшли до Парламенту отримують субвенції з державного бюджету. Ми - українці тільки йдемо до цього. Варто зазначити, що багатьох політиків не влаштовує та модель фінансування, яка є сьогодні... Тому дуже важливо нашим депутатам врахувати помилки сусідів та вийти на єдино правильний варіант при прийнятті остаточного рішення по даному питанню.

За тиждень участі українська команда перейняла досвід багатьох польських діячів, в тому числі і у заступника мера пана Jędrzej Solarski, який розповів про польське самоврядування. Після чого більш детально розбирали діяльність урядових на неурядових організацій Познані з різними спеціалістами. В один із днів дізнавалися про роботу ЗМІ у Польщі на різних рівнях на прикладі газети Głos Wielkopolski та відвідали Poznan International Fair – комплекс, головною метою якого є проведення виставок та ярмарок, що виконує одразу декілька цілей розважальну та фінансову, а також є чудовим місцем для залучення інвестицій.

Побачивши досвід Польщі, що у свій час пройшла той шлях, яким зараз йде Україна,  всі учасники зробили висновок -  немає нічого неможливого, якщо кожен почне перетворення з себе, свого оточення, середовища в якому він знаходиться, то з часом перевтілимо Україну на розвинену, успішну і самодостатню країну, яка є центром Європи не тільки географічно».

 

02.11.2015 / 11:37

Міжнародний досвід в сфері освіти для сталого розвитку


Доцент кафедри соціальної роботи ННІ права і соціальних технологій Ревко Альона Миколаївна прийняла участь у конференції для викладачів «Освіта для сталого розвитку», яка відбулася 25-28 жовтня 2015 року в місті Рогув (Польща).

Представники 23 університетів з 8 країн Європи мали можливість удосконалити свої компетенції викладання сталого розвитку у сфері вищої освіти за допомогою лекцій, практикумів та дискусій за такими темами, як: розуміння стійкості викладачами; навчання як засіб досягнення Цілей сталого розвитку; змішане навчання - Університет та Інтернет та інші.

Учасникам конференції була надана можливість презентувати свої власні дослідження в сфері викладання ідей сталого розвитку. 

В ході роботи конференції, хотілося б відзначити надзвичайно цікавий практикум «Електронні матеріали Програми Балтійських Університетів для вивчення сталого розвитку» професора Ларса Райдена, директора Програми Балтійських Університетів, Уппсала, Швеція.

23.10.2015 / 14:27

Студентська практика в Лодзькому технічному університеті


Новий досвід в галузі інформаційно-комп`ютерних технологій отримали студенти ЧНТУ факультету електронних та інформаційних технологій Альона Шепель, Олексій Кисіль та Андрій Потапенко протягом тижневої практики в Польщі на факультеті електротехніки, електроніки, інформатики та автоматики в рамках програми обміну з Лодзінським технічним університетом. Групу інформатиків окрім чернігівських студентів доповнили студенти Київського національного авіаційного університету. У практиці також приймали участь майбутні екологи Харківського національного університету ім. Каразіна.

Програма практики була насиченою: включала лекції та практикуми, презентації, ознайомчі візити, знайомство з лабораторіями та потужностями Лодзінського технічного університету, а також програму культурного розвитку.

Практика розпочалася із загального ознайомлення з університетом, презентації факультету, огляду лабораторій та екскурсу по спеціальності від професора Лукаша Вонса.

У ході навчальної частини практики студенти взяли участь у тренінгу з розвитку креативного мислення та пройшли практичні заняття з інформаційної безпеки та по роботі з базами даних, за які дуже вдячні професору Лукашу Вонсу.

Програма навчальних візитів включала екскурси до сучасного корпусу університету – фабрики інженерів 21 століття, центру інформаційних технологій, Лодзінського технопарку, електростанції в Белхатові та зустріч з керівником кампанії Liki щодо потенційних можливостей стажування майбутніх програмістів.

Культурна частина програми дала змогу студентам проникнутися духом міста Лодзь та доторкнутися до культурно-історичних надбань Польщі. Так, студенти відвідали музей кінематографії, палац Познанського та ботанічний сад «Пальмярня» у місті Лодзь та провели день в столиці Польщі – Варшаві.

ЧНТУ висловлює слова вдячності нашому партнерському вузу – Лодзінському технічному університету в особі ректора проф. Станіслава Бєлецькі, проректора з освітньої роботі проф. Славоміра В’яка та спеціаліста відділу міжнародних зв’язків пані Інні Ахтирській за запрошення та надану можливість для наших студентів.

25.05.2015 / 11:40

ПОЛЬСЬКИЙ ЕРАЗМУС В ДІЇ


Враженнями ділиться Марина Коваленко

Активна, ініціативна та життєрадісна студентка Марина Коваленко, яка є учасницею програми Польський Еразмус, приїхавши на канікули до України, завітала до міжнародного відділу, щоб розповісти про відмінності українського та польського навчання.

«Вже майже три місяці навчаюсь за програмою "Польський Еразмус для України". Мене запитують, як я потрапила на цю програму. Досить просто:  лише заповнила анкету на сайті МОН України і відправила копію залікової книжки та дипломів. Після чого мене запросили на співбесіду і через деякий час повідомили про позитивний результат.

Я навчаюся в місті Глівіце (Сілезьке воєводство) в Politechnika Śląska (Політехніка Шлонська) за напрямком «Біотехнологія». За нашим контрактом цей семестр ми повинні вивчати лише польську мову, а в наступному  - фахові дисципліни. Але оскільки група українців, які потрапили до Глівіце вже мають базові знання мови, то ми розпочали повноцінне навчання з цього семестру.

Вища освіта в Польщі, з мого погляду, звісно відрізняється від нашої української. Наприклад, ми всі звикли, що пара триває 1 годину 20 хвилин, а тут лабораторна робота або ж лекція може тривати навіть 5 год. Мої пари розпочинаються о 10 годині і закінчуються о 18 годині. На лекціях викладачі дають загальну інформацію, в все інше виноситься на самостійне опрацювання.

Значна частина навчання – практична підготовка. Часто працюємо в лабораторних приміщеннях.  Обладнання тут дуже сучасне і нетрадиційне.

Особисто для мене додатковою перевагою участі в програмі Польський Еразмус є можливість зустріти багато нових друзів і знайомих із різних куточків світу, обмінятись життєвим досвідом і традиціями з людьми різних культур.

Бажаю кожному студенту ставити перед собою мету і впевнено її досягати!»

 

 

 

1 2 >>